СВЯЩЕННИК ІВАН ТИНДИК: «ПІСТ СПРИЯЄ ПЕРЕОСМИСЛЕННЮ ЛЮДСЬКОГО ІСНУВАННЯ І ПІДГОТОВЦІ ДО ЖИТТЯ ВІЧНОГО»


Тетяна СЛОТЮК, доцентка кафедри української преси ЛНУ імені Івана Франка.     Впродовж року християни дотримуються чотирьох постів, які дано для осмислення життя, вчинків, думок. Піст – це підготовка до зустрічі великих християнських свят. Різдвяний піст знаменний тим, що він не має смутку у своїй основі, бо ми готуємося до великої радості, до народження Спаса нашого Ісуса Христа. Натомість Великий піст готує християнина до Великодня, нагадує про страсті Христові, про муки, які Він стерпів заради нашого спасіння. Як гідно пройти цей сорокаденний піст і з радістю зустріти Воскресіння Господнє, ми розмовляли з настоятелем храму Пресвятої Трійці, дéканом Мостиського деканату Львівської єпархії ПЦУ священником Іваном Тиндиком (м. Судова Вишня).

 Отче, скажіть, будь ласка, яка підготовка передує Великому посту? 

–    Свята Церква має підготовчі неділі до Святого посту – від неділі, коли читаємо Євангеліє про Закхея, про митаря і фарисея, про блудного сина, про Страшний суд і до Сиропусної неділі.  

Наприклад, розповідь про Закхея вчить про навернення до Бога, а неділя про митаря і фарисея – якою має бути молитва. У цю неділю в Євангелії читаємо порівняння про гордість і милосердя. І митар, який знав про своє грішне життя просить лише про одне: «Боже, милостивий будь мені, грішному».

Неділя про блудного сина – це як Отець, добрий пастор, який шукає овець, що заблудилися. Неділя про Страшний суд дає людині розпізнати добро, зрозуміти, де вона має бути у визначений час.

Сиропусна неділя – це згадування вигнання наших прародичів – Адама і Єви з раю. Траплялося мені читати у літературі про те, що коли Бог вигнав їх з Едемського саду, вони гірко плакали і сумували за втратою раю, але з’явилася постать ясна і коли запитали її: «Хто ти є?». Вона відповіла: «Я – молитва, посередниця між Богом і людиною».    

 

Початкові Великого Посту передують  Мясопусна і Сиропусна неділі. Розкажіть, будь ласка, яке вони мають значення у житті християнина?

–    Останню неділю перед Великим постом називаємо Сиропусною, бо нею закінчується споживання сиру, масла та яєць. У цей день на літургії у церкві читаємо Євангеліє про прощення усіх образ нашим ближнім, бо коли ми прощаємо провини інших, то можемо сподіватися, що Бог Отець дасть нам можливість отримати відпущення гріхів наших. У цей день, згідно з Євангелією, християни мають звичай просити одне в одного пробачення за усі образи, непорозуміння та намагаються налагодити стосунки з близькими. Саме тому цю неділю прийнято називати Прощеною неділею, після якої і настає Великий піст.

Що ж до того, що ми називаємо одну неділю М’ясопусною, наступну – Сиропусною, то йдеться про запуст на м’ясні і молочні продукти, які ми вживаємо перед початком Великого посту, коли маємо відмовитися від м’ясних страв, яєць, молока. До цих неділь можна вживати зазначені продукти, а вже опісля відмовляємося і входимо у піст.

 

Якщо трактувати піст як відмову від певної їжі, то виникає питання про  духовну складову у харчових обмеженнях. Якщо людина постить, але при тому не змінює свого способу життя, думання і вчинків, це готує її до зустрічі Воскресіння Господнього?

–    Піст вчить нас не просто утримуватися від молочних і мясних страв, а перш за все, щоб людина змінилася. Для цього вона має посилено молитися, читати Святе Письмо, змінити своє життя, забути образи і пробачити ближньому. Найголовніше у цьому пості – прощення. Молитву «Отче наш» промовляємо щодня, кажучи: «… і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим», тому маємо не лише повторювати цю молитву щодень, але й прощати.

Піст не полягає суто у відмові в їжі, а й у тому, аби людина не зїдала інших своїми словами, вчинками і ненависним ставленням.  

Походження посту має прадавню історію, описану ще у Старому Завіті. Заборона їсти із дерева пізнання – це була вже перша форма посту. Адам і Єва не дотрималися єдиної заповіді Божої і їх спокусив диявол, за що вони були вигнані з раю.

Ісус Христос, незадовго після свого хрещення, пішов до пустелі, де провів 40 днів у пості та молитві. Диявол неодноразово спокушав Його, намагався звести з праведної дороги і спонукав до гріха. Зрештою диявол мусив відступити, а Спаситель, перемігши спокуси від диявола, показав, що Він прийшов визволити людей від влади лукавого, силою волі перемігши зло.     

Утримання від спокус і пóслух Богові допомагають людині очиститися від гріха, переосмислити своє життя та стати ближчим до Бога.

 

Найголовніше у цьому пості – прощення

 

Як має дотримуватися посту сучасний християнин?

–    Сьогодні часто трапляється, що не усі можуть постити, зважаючи на стан здоров’я, або ж, наприклад, хворі, а також вагітні жінки і ті, що годують грудьми та діти. Решта, хто здоровий тілом і духом, намагається утримуватися від скоромної їжі. Цей піст корисний не лише духовно, а й для здоровя. Для людини, яка постійно вживає м'ясо, розвантаження організму буде корисне, щоб відчути полегкість травлення і цьому вже є й медичне пояснення.   

  

Чи достатньо у час посту відмови від певної їжі та музики?

–    Звісно, цього не достатньо. Варто читати Святе Письмо і багато молитися, відмовитися на час посту від своїх задоволень та обмежити пристрасті.       

 

Що має постановити змінити людина у своєму житті, щоб гідно пройти Великий Піст?

–    Кожна людина має самостійно визначити від чого слід утриматися: хтось відмовляється від телебачення, хтось – від Інтернету, хтось перестає вживати солодке чи піддаватися іншим спокусам. Ми ставимо вимоги до себе і у цей час намагаємося дотриматися тих постанов, щоб очистити свою душу, думки та сумління, аби осягнути значення Великого посту перед Воскресінням Господнім.

 

Великий піст – це утримання від спокус і гріховного життя. Що таке гріх? Як, на Вашу думку, сьогодні варто трактувати поняття гріха?

–    Церква вчить, що гріх – це переступ Закону Божого, християнської моралі. Гріхів є дуже багато – головні гріхи, смертні. Тому Великий піст є чудовою нагодою для покаяння і духовного відновлення, щоб ставати кращими і служити людям.

 
 

 Які гріхи і спокуси, на Вашу думку, є найактуальнішими? Можливо, сформувався нових гріх за останній час у ХХІ столітті?

–    Зараз відбувається деградація суспільства. Це і п’янство, розпуста, наркоманія, яка завдяки Інтернету стала більш доступною. Тепер навіть діти можуть заходити на спеціальні сайти і замовляти різноманітні препарати. Тому ми під час сповідей і проповідей говоримо про це із батьками, наказуємо їм, щоб стежили за дітьми, відповідальніше ставилися до процесу виховання. Церква не може самотужки впоратися із цими викликами, тому обов’язково мають бути державні програми, форуми, просвітницькі заходи. Ціль церкви — спасіння людських душ. Разом з державою і суспільством ми можемо перемогти будь-які проблеми.

 Отче, а які гріхи стали найпоширенішими в умовах світової пандемії коронавірусу?

– Думаю, що почастішали випадки домашнього насильства. Загострилися залежності від Інтернету, особливо у молодого покоління, представники якого заходять на шкідливі сайти, які збивають їх із правдивої дороги.

Під час Великого посту прийнято бити поклони. Як правильно це треба робити і для чого?

– Поклони ми б’ємо лише під час Великого посту, бо це особливий час, який присвячений страстям Христовим. Б’ючи поклін, ми висловлюємо щирий жаль Спасителеві за те, що Він витерпів такі жахливі муки на хресті, зробив це задля нас і задля нашого спасіння.  Взагалі поклони є двох видів: поясні і до землі,  тому під час Великого посту б’ємо поклони саме до землі. Вони символізують пошану страстям Христовим. Робимо поклони, щоб упокорити тіло і смирити свою душу. Під час молитви святого Єфрема Сирина, яку церква практикує у час Великого посту, потрібно бити, як доземні, так і поясні поклони.

 

 Перед святом маємо дбати насамперед не про матеріальне, а про те, щоб прийняти Христа у своє серце

 
 Чому  під час Великого посту важлива сповідь?

–  Сповідь — це одне із семи таїнств. Господь сказав апостолам, що кому відпустите гріхи, вони відпустяться, кому затримаєте – затримаються. Святі отці навіть назвали таїну покаяння другим хрещенням. Тому що у хрещенні ми звільняємося від первородного гріха, а у таїні сповіді – від усіх гріхів. Церковна заповідь каже бодай раз у році, у період Великого посту перед Великоднем, сповідатися і причащатися святих Христових Тайн. У православній церкві впродовж року є чотири пости, тому я б радив хоча би чотири рази, під час цих постів, йти до сповіді і до причастя. Оскільки впродовж року грішимо не раз, а щоденно: і словом, і ділом, і думкою, свідомо й несвідомо. Тому до сповіді треба приступати частіше. Особливо, якщо людина вчинила тяжкий гріх, то, щоб її сумління було чистим, треба йти до сповіді. Однак, якщо людина нехтує сповіддю впродовж року, то посповідатися хоча б під час Великого посту — це її обов’язок, щоб зустріти світлий празник Христового Воскресіння із чистою душею. Те саме і на Різдво: ми готуємося, прибираємо в оселях, обростаємо клопотами і забуваємо про сповідь. Перед святом маємо дбати насамперед не про матеріальне, а про те, щоб прийняти Христа у своє серце. Відтак пости і для того є, щоб людина прийшла і покаялася у своїх гріхах.

 

Від чого сучасна людина може сьогодні не відмовлятися, які рекомендації та заборони, можливо, втратили свій сенс?

– Церква є вічна. І її рекомендації не втрачають сенсу. Важливо у всьому знати міру. Під час посту, наприклад, можна користуватися Інтернетом, головне, щоб не занадто багато часу проводити у ньому. Винятком може бути те, коли людина працює онлайн і змушена впродовж тривалого часу перебувати перед монітором. У такому випадку це не буде гріхом.

 

Як можна у час Великого посту позбутися залежності від музики, перегляду фільмів, соцмереж, ігор?

– Як би це дивно не звучало, але залежності треба лікувати. І вони стосуються не тільки молоді, а й людей різного віку. Залежність — це хвороба. Ми порушуємо це питання на різноманітних зустрічах поза межами літургій. Зокрема, співпрацюємо у Судовій Вишні з «Фундацією молодіжних ініціатив».

 

Дотримання яких правил найважливіше у Великому пості?

–        Перш за все — це молитва, читання Святого Письма, стримання в їжі, відвідування хворих, допомага іншим. Треба намагатися працювати над собою так, щоб хоча б у період Великого посту вчитися позбуватися пристрастей, залежностей. Коли людина буде зайнята добрими ділами, – це і буде змістом й основним правилом Великого посту.

 

Що здобуває людина, дотримуючись посту?

–        Наше християнське життя спрямоване на те, аби через піст, молитву, дотримання Божих заповідей здобути життя вічне, а під час посту маємо віддати свої гріхи Богові, бо за нас Господь постраждав на хресті.  

Святий Ієронім Стридонський зрікся усього і пішов служити Богові монашим життям. Оселився недалеко від Вифлеєму у печері. Він знаменитий  тим, що для католицької церкви переклав латинською мовою Святе Письмо, і його визнає як західна, так і східна церква.  Явився йому Бог і каже: «Ієроніме, віддай свій дар». Той відповідає: «Боже, що я можу Тобі ще дати? Кожен ступінь мого серця належить Тобі». Господь тоді каже: «Віддай свої гріхи». Так само і ми у час Великого посту маємо віддати свої гріхи і покаятися у щирій сповіді, прийнятті святих тайн Христових — причасті Тіла і Крові, у них ми освячуємося. Хоч Христос вознісся на небо, але він залишив нам тайни Святої Євхаристії. Великий піст — це чудова нагода йти до святості і до вдосконалення.

Щоб провести цей піст, бажаю усім терпіння, бо це — ключ до спасіння. Сказав Господь: «Терпінням спасайте душі ваші». Бажаю всім смирення: Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать. Бажаю усім щирого молитовного настрою і достойно зустріти празник Світлого Христового Воскресіння.

 

 

 


Files:
tindik.jpg91 K