Перша письмова згадка про село Угорники сягає 1444 р. У 1500 – 1600рр - поселення розвивалося під патронатом родини Балабанів. На цих землях пізніше виникло містечко Отинія. Згідно з легендами на околиці Угорників ще 1280–го року оселилося кілька києво–печерських ченців (після руйнування Києва ордами Батия). Тут ченці заснували Угорницький Спасо–Преображенський монастир.
Угорницький монастир розвивався спочатку помалу, але з часом він добре розрісся, а це тому, що ігуменом його став знаменитий Іов Княгиницький (+1621), який пізніше стане засновником скиту Манявського. Також відвідував Угорницький монастир славний борець проти унії, Іван Вишенський, що приходив сюди з Афону. Саме з Угорниками пов’язано ім’я однієї з чільних постатей православ’я – Івана Желіза, який народився у 1551 році поблизу обителі в с. Новосілки, у десятилітньому віці прийшов у монастир і увійшов в історію, як Іов (Йов) Почаївський, канонізований до лику святих.
У 2002 році з ініціативи митрополита Галицького УАПЦ кир Андрія (Абрамчука) та народного депутата України п. Володимира Кафарського, місцевої влади і жителів села починається відроження Угорницького монастиря. В серпні 2003 року в монастирі було відкрито першу церкву Преображення ГНІХ (1860), перевезену із с. Тюдів Косівського району, а в 2007 році другу – Благовіщення Богородиці, де знаходяться дві мироточиві ікони: одна - св. Миколая, інша - Пресвятої Богородиці Неустанної помочі.
Перебуваючи на території монастиря відчувається присутність господаря, оскільки все доглянуто і чисто, всюди панує благовійний насинастрій. Окрім двох храмів побудовані ще дві каплиці: св. пророка Іллі та вмч. і ціл. Пантелеймона, де постійно служаться акафісти і молебні.
Також на території монастиря є джерело «Дзвіньоха» з цілющою водою. Тут є облаштована купальня. За свідченням духовенства та парафіян, біля джерела з молитвою і вірою відбулося багато зцілень.
Сьогодні у монастирі мешкає 7 ченців, територія складає 10 гектарів землі, обнесених огорожею. Тут знаходяться невеличкий будинок, в якому проживають ченці.
Юрій Федів