Безперервне видання Львівським Ставропігійним Братством св. ап. Андрія Первозваного православного часопису «Успенська Вежа» є чи не єдиним феноменом релігійного життя України. Сам факт формальної старшості часопису УАПЦ від відновленої української держави дає відповідь і ключ до розв’язку як на багато запитань сучасності, так і проблем унезалежнення, помісності та об’єднання українського Православ’я.
Мені, як кожній людині, приємно відчувати причетність до феномену Божої дії, особливого Божого благословення, без котрого, безперечно, не можна собі уявити 25-річний безперервний випуск газети тієї православної конфесії, що протягом згаданого періоду не раз переживала непрості часи і нелегального існування, і церковного рейдерства, і судових посягань.
Особливо усвідомлюєш велич цього безперервного служіння друкованому Слову, бачачи подвижницьку працю практично поодиноких постійних авторів, зокрема п. Віри Маркович, яка, не зважаючи на житейські випробування, невтомно сіє лагідне слово церковної просвіти. Деякі тепер особливо поважані особи через свій значимий організаторський талант стали ототожнюватися із нашою братською газетою.
Скільки невтомних трудівників розповсюджували і продовжують розповсюджувати, організовувати передплату, формування номерів, друкування, смиренно поширювати перед нашими храмами цей може і скромний, але водночас поважний, бо стабільний у своєму виході в світ, православний братський часопис. Нехай усіх вас, дорогі моєму серцю братчики і сестрички, Всемилостивий Господь не обділить своєю благодаттю!
У дивний спосіб усвідомлюєш значимість цього ювілею в умовах майже постійної атмосфери невдячності, дивного нерозуміння потреби наявності друкованих рупорів Церкви, частого браку авторів, непоодиноких, часто безпідставних претензій до змісту чи форми, звичного «забування» обіцянок приязних начебто осіб підтримати чи передплатити часопис для себе, школи, організації, парафії, бібліотеки. Можна з певністю сказати: «Успенська Вежа» встояла протягом цього непростого періоду.
У сьогоднішній час превалювання політики над вірою, лукавства над відвертим свідченням Правди, цинізму та девальвації слова над значимістю розділового знака (або, як писав Тарас Шевченко, – «не минайте титли, ніже тії коми»), зичу і надалі рясних Божих ласк, зростання чисельності вдячних читачів, постійного чування над долею нашої Церкви і народу Божого, сталого підвищення професійного рівня, чисельності читачів, авторів та форматів видання.
Я мрію, щоби започатковані рубрики переросли в окремі випуски, щоби братський часопис став інформаційною платформою української православної автокефалії, найпопулярнішим затребуваним інформаційним ресурсом у суспільно-релігійному інформаційному просторі, поширюючи Боже Слово, відстоюючи Божу Правду, спонукаючи до духовного пошуку і зростання віри людини у Христі!
З нагоди ювілейного випуску газети «Успенська Вежа» в ювілейний рік Патірарха Димитрія хочеться підбадьорити всіх Вас його улюбленими євангельськими словами – «Не бійся, мала черідко, бо благозволив Отець Небесний дарувати вам Царство!».
Єпископ Борис (Харко)
