Молитва – це найвище пізнання у своїй свідомості Бога і себе як Його творіння
Отче Володимире, поясніть, будь ласка, що таке молитва?
Перш за все – це розмова з Богом. Катехизис вчить, що це є піднесення духу до Бога, нашого Творця. Святий Іоан Золотоустий говорив, що найвища гідність і честь для людини – можливість розмовляти зі своїм Сотворителем. Христос говорив: «Чувайте ж, моліться, щоб не ввійти у спокусу». І Святе Письмо неодноразово нам нагадує про те, що Ісус сам дуже часто молився і нас закликав до молитви, яка допомагає зрозуміти себе, як сотворіння нашого Творця.
Коли людина молиться, вона звертається до Бога і ця форма звернення може бути у думці, промовлянням молитви пошепки чи розважáння у будь-які моменти життя.
Важливо зауважити, що людина має молитися не тільки, коли є сум, туга, нещастя, а й коли є радість, вдячність за досягнення і здійснення наших бажань.
Молитва – це найвище пізнання у своїй свідомості Бога і себе як Його творіння. Розмовляючи з Всевишнім, ми просимо вибачення за свої свідомі, несвідомі провини. Молитва – це і є те, що ми просимо у Бога. У Євангелії від Матвія сказано: «просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам». Бог нікому не дає свою ласку задарма, ми маємо її вимолити, випросити, а просити, значить – молитися, тому Христос сказав: «Просіть і дасться Вам». Молитва – це крила, на яких людина піднімається над усіма земними думками.
Як правильно молитися? Чи завжди молитва має бути лише наодинці?
Основне, щоб вона була від щирого серця, чистою від усіх наших помислів. Є гарна історія про митаря і фарисея, які зайшли до храму на молитву. Фарисей у пишних шатах став посеред Храму і промовив: «Боже, я дякую Тобі, що я не такий як інші люди – здирники, розбійники, прелюбодійники або як той митар, що в куточку, а я пощу двічі на тиждень, даю десятину на Храм Божий». Митар стояв на колінах і не смів навіть підняти своєї голови до неба, у той час, як фарисей руки простягав до небес і на увесь храм вихваляв себе. Митар про себе молився, промовляючи: «Боже, помилуй мене грішного».
Христос казав: «Де двоє чи троє зберуться в ім’я моє, там буду посеред вас». Людина може молитися у Храмі у будні і святкові дні, а може – вдома, в облаштованому куточку, де є іконка Божої Матері, розп’яття Ісуса, Святе Письмо та інші святі речі, а може і у дорозі. Тому, великого значення немає, де людина промовляє молитву, важливо, щоб це було щиро.
Молитися можна всюди, бо всюди присутній наш Творець
Наскільки важливим є місце молитви?
Якщо зробити порівняння із квіткою, то вона без вологи, без води – зів’яне, засохне; без сонячного тепла теж пропаде. Так і людина, яка має своє тіло, піклується про нього, годує, зігріває. Але є ще душа, тому важливо дбати про її спасіння через молитву. І коли у нас є будь-яка вільна хвилина, маємо використовувати цей час для звернення до Бога.
Можемо згадати такий момент, коли розбійник висів на хресті праворуч від Ісуса, він використав свою можливість і місце, промовивши на останній секунді: «Пом’яни мене, Господи, коли прийдеш у царство своє». І Христос йому відповів: «Будеш сьогодні зі мною у раю». Як людина не може без їжі, без підтримки свого тіла задля здоров’я, так і має бути місце для молитви.
Добре, коли людина пам’ятає день святий святкувати і йде до Храму, це – важливе місце для молитви, бо там є святі мощі, можливість прийняття Святої Євхаристії, що є найважливішим з релігійних елементів кожного віруючого. Але можна молитися і вдома, і в дорозі, і у транспорті подумки, не показуючи цього іншим. Молитися можна всюди, бо скрізь присутній наш Творець.
Впливає час, положення тіла, умови за яких відбувається молитва, на її силу?
Наше тіло є фізично немічним, знеможеним від щоденної праці. Залежно від своїх фізичних можливостей: коли людина не переобтяжена роботою, можна молитися довший час, а коли у дорозі чи через інші життєві обставини немає змоги помолитися, повністю заглибитися у той стан спокою і діалогу з Богом, коли вкрадається час на молитву, варто хоча би подумки помолитися і поговорити з Богом.
Мене вітчим у дитинстві завжди навчав: «Дитинко, я був висланий у Сибір, але лягав у ліжко і під ковдрою хрестив себе і подумки молився «Отче наш» і «Богородице Діво, радуйся», хоча навколо і всюди був НКВД. Навіть у таких обставинах я завжди пам’ятав про Бога і мав Його у своєму житті».
Нехай це буде коротка молитва «Господи, помилуй», але щиро, ніж, коли є довге стояння у молитві, але воно розосереджене. У хворобі, коли ми не можемо встати, схрестити руки, стати на коліна, лежимо у ліжку, але подумки промовляємо слова, звернені до Бога, це все ж є молитва.
Християни осінюють себе хресними знаменнями і колись, будучи студентом, я поцікавився про те, як бути тій людині, яка не має пальців на руках чи не має руки, як їй себе перехрестити. На що отримав відповідь: навіть без пальців на руках і зроблене подумки, усвідомлене у своєму розумні хресне знамено – є правдивим.
Часто саме у хворобі людина звертається найбільше до молитовної практики. У чому полягає сила зцілення від молитви?
Через молитву посилається Божа ласка до кожної людини, відбувається очищення і отримання Божих благословінь. Людина, молячись, покладає на Бога певні свої прохання і має віру у те, що Господь її почує, а це знання у вірі й допомагає їй зцілюватися. Для практикуючого християнина молитва є помічною, дає сили і віру. Маємо приклади, коли людина через молитву себе очищала духовно, приводила до смирення і служіння.
Інколи люди роками ходять до Храму, все життя моляться, але водночас ставлять ультиматум Богові. Неодноразово на своїй священицькій практиці чув від людей про те, що якби їх Бог почув, все було би по-іншому, а якщо Бог не послухає, вони втратять віру. Маємо пам’ятати, що прийде Суд Божий і за все потрібно буде відповідати.
Як має відрізнятися ранкова молитва від вечірньої?
Вранішня молитва – це закликання Святого духа, Господа, Творця до буденного життя, щоб за нашими труднощами допоміг нам прожити цей день у праці, щасті, радості і навіть горі. А вечірня відрізняється тим, що ми йдемо на нічний спочинок, і знаючи, що все, що трапилося, без волі Божої не відбулося б, тому ми дякуємо Богові за те, що ми отримали, за те, що він нас попровадив цього дня і просимо про мирний і спокійний сон.
Може бути вечірня молитва формою сповіді людини перед Богом за прожитий день?
Так, справді, вечірня молитва може бути такою формою сповіді, але маємо пам’ятати, що це буде її особисте визнання, бо сповідь має відбуватися перед священником. Для християнина важлива не лише сповідь, а й причастя, прийняття Святої Євхаристії, тоді така сповідь буде корисною для нього. Вечірня ж молитва як форма сповіді – це очищення своєї совісті задля заспокоєння, прохання пробачити гріхи. Також варто пам’ятати про те, що потрібно примиритися, якщо є певні прогріхи перед рідними, ближніми, вибачитися, перепросити, кого ми образили.
Розмовляла Тетяна СЛОТЮК,
доцент кафедри української преси
ЛНУ імені Івана Франка
