На хвилях історичних припливів і відпливів Тарас Шевченко то приходить до нас, як велике сонце, то віддаляється, як далека зірка, від якої залишається сама назва. Євген Сверстюк вдався до цього порівняння не для звеличення. У нашому мікросвіті справді живе макросвіт. На нас діють його закони, навколо нас витають, нас будять і опромінюють вічні супротивники- носії духу. Істину вчення Григорія Сковороди про єдність світів – мікросвіту, макросвіту і світу Біблії - ми гостро відчули у ХХ столітті, коли від утрати цього третього світу почали розпадатися і глухнути перші два. Ми почали ворогувати з природою і собою.
Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприйняття, наше минуле і нашу надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність дух і пам’ять. Отже, Шевченко у нас більше ніж поет, він національний пророк і мученик.
18 березня у стінах «ЛЬВІВ-ДОВЖЕНКО-ЦЕНТР» Львівським ставропігійним братством св. Ап. Андрія Первозваного та його хоровим колективом «Ставрос» спільно із Львівським муніципальним хором «Гомін» було організовано Шевченківський вечір «Шевченко понад часом». Свою програму крім організаторів показали хорова капелла бандуристів «Галичанка», студенти ІІІ курсу Львівського державного коледжу культури і мистецтва, дівочий хор «Грація» даного навчального закладу, а також Леся Миськів, Юлія Тарасович та Антоній Когут.
Із вітальним словом до присутніх звернувся Львівський декан УАПЦ митр. прот. Олег Древняк, який окреслив важливість даного заходу, як осередку формування ядра культурного центру українства.
Подячні грамоти від організаторів вручив о.диякон Юрій Федів, голова Львівського ставропігійного братства св. Ап. Андрія Первозваного.
Варто зазначити, що напротивагу великому снігопаду, який вирував цього дня, у залі було присутньо понад 450 глядачів. Разом із парафіянами прибули і священики о. Нестор Василина (парафія Успіння праведної Анни), о. Богдан Манчур (парафія Покрови Богородиці на вул. Щирецькій), о. Михайло Гачан (парафія свт. Вмч. і ціл. Пантелеймона) та о. Микола Біляк (Сколівський декан УАПЦ).
Особливістю цьогорічного Шевченківського вечора стало спільне виконання усіх хорів співаної поезії «Думи мої» та «Заповіт», яке підтримали і слухачі у залі.
Нормальний шевченківський світ, - це добрий лад християнської душі, мир душі. Він розлитий у його поетичних і прозових творах, у його картинах. Запорукою його спокою душевного є гармонія з Богом.
Актуальність Шевченка сьогодні не тільки у тому, що він порушував великі, вічні питання або дав нам відповідь на них – кожне покоління мусить саме шукати відповіді на питання, поставлені часом. Нині ми повертаємося обличчям до загальнолюдських вартостей, а отже, й до Шевченка.
