Всечесні Отці! Дорогі Брати і Сестри!
Ці світлі весняні дні нагадують нам, що «пасха» дослівно означає «перехід». А Христова Пасха - це найрадикальніший від створення світу перехід: від смерти до вічного життя. У цьому її незгасна новизна, її спонука до кожного з нас – плекати в собі талант відкриття нового світу, «нового Єрусалиму, що сходить з неба» (Одкр. 3:12).
Свій перехід до «нового Єрусалиму», до вічного Небесного Царства, ми починаємо вже нині, зі здійснення християнської місії в світі, що заблукав серед спокусливих матеріялістичних доктрин, розчарувався в технологічному проґресі – і злякався. Старий світ злякався шляху вперед, бо втратив віру. Відтак же його вражена уява почала продукувати в масовій свідомості образи майбутніх екологічних катастроф, воєн цивілізацій, демографічних потрясінь. А порятунок від криз і катастроф став шукатися в зупинці проґресу або й у поверненні назад.
Страх змін спонукав і багатьох наших співвітчизників шукати порятунку в минулому від такого непевного майбуття. Їхня ностальгія виростає з недовіри до Божого Провидіння. Дехто воліє сховатися від своєї пасхи у примарному світі зниклих імперій, посеред всевладдя єдиної російської мови, підступної омани історичних міфів, викликаючи з минулого привиди всевладних спецслужб і бадьорих парткомів. Ось тут із запліснявілих закутків забуття і виринають на світ політичні шахраї, щоб поживитися на заляканому натовпі.
Господь очікує від кожного з нас, християн, мужности, рішучости, очікує наполегливого простування в майбутнє. Нині визначальними для духовного зцілення суспільства стають приклади жертовної любови до ближнього, до свого народу й держави, досвід самостійної та послідовної політичної діяльности, чесного підприємництва, безкомпромісного захисту справедливости в парламенті, в суді, на майданах, а коли вимагають обставини – силового протистояння насильству. Народжені в імперії зла, ми, старші покоління, молимося за прихід в українську дійсність духовно здорових молодих лідерів, здатних на творчу працю, неординарні рішення, непохитну мужність у боротьбі за своє право вибору.
«Коли хтось у Христі, той - нове створіння» (2 Кор. 5:17), - зауважує до коринтян апостол Павло. А далі тріумфально проголошує: «Старе минуло, настало нове» (2 Кор. 5:17). Хай же пасхальні дні допоможуть нам відчути настання нового світу, відкритого через Христа, як всепереможну реальність нашого життя. І нехай Христова Пасха сповнить кожного з нас, християн, обнадійливим відчуттям власного переходу в новий Єрусалим, - переходу, що починається з великих і малих перемог над примарами минулого, над власним страхом, над спокусою втечі від боротьби зі злом. Хай «нові бурдюки» (Мт. 9:17) наших душ щедро наповнюються «новим вином» (великодній канон, ірмос 3) євхаристійного єднання з воскреслим Спасителем.
Христос воскрес! - Воістину воскрес!
† Ігор
архиєпископ Харківський і Полтавський
Пасха Христова р.Б.2010