РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ


Отець Ростислав ЧАБАН, церква Різдва Пресвятої Богородиці, м. Львів, Кривчиці

Вибрана з усіх родів Божа Мати – Царице Неба і землі, Тобі, що освятила рід людський приходом до нас через народження Своє, ми, раби Твої, благоговійні пісні приносимо, Богородице. А Ти, прийшовши потішити і спасти, від усяких бід охорони нас, що співаємо Тобі: Радуйся, Пречиста, що світ весь Різдвом Своїм звеселила Ти (Кондак 1)

 

Cьогодні народилася Та, що єдина в світі сподобилася великої Бо­жої ласки бути Матір’ю Спасителя сві­ту, Господа нашого Ісуса Христа.

 Батьки ново­народженої були людьми високого благочестя. Вони зміцнювали свою віру в Бога постійною молитвою, побожною надією та щирим виконанням запові­дей Божих.

Праведні Йоаким і Анна жили в галилейському місті Назареті. Йоаким походив з роду Давидового, Анна — зі священичого роду Ааронового. Во­ни дожили до глибокої старості, але не мали дітей. Тяжко сумуючи, побож­не подружжя завжди молилося, щоб Господь дарував їм дитину, як колись Авраамові та Саррі. Іудеї вважали бездітність Божою карою за гріхи. Одного разу Йоаким прийшов до храму, щоб принести, з усіма, жертву, і став серед тих, що мають дітей. Первосвя­щеник нагадав йому, що він не має права тут стояти, бо бездітний. З со­ромом і зі скорботою в серці вийшов праведний старець із храму і пішов, але не додому, а в пустиню. Він почав суворо постити й щиро молитися. І в устах праведної Анни не стихала мо­литва благань до Господа. І тоді з'явився в саду Ангел Господній, який промовив: «Анно, Бог почув молитву твою: ти зачнеш і народиш, і буде славний у всьому світі рід твій». Таке ж бачення було і Якиму. Він поспішив додому, обіцяючи принести в жертву десять овець, дванадцять тельців і сто козлів.

Із сльозами подяки тепер складали свої молитви святі праведники і прославля­ли Боже милосердя. Коли ж народи­лась провіщена Богом дитина, вони дали Їй ім’я Марія. Із народженням цієї Дити­ни здійснилось не тільки Боже змилу­вання над Її батьками, але й Боже піклування над усіма людьми. Тож і Свята Церква наша запевняє своїх вірних, що «сьогодні народився поча­ток нашого спасіння, бо провіщена від древніх родів народжується Мати і Діва, і Богоприймальниця від неплід­ної народжується» (стих, на литії).                                                                                    

У народженні Пресвятої Діви Марії яскраво виявилася премудра воля Бо­жа. Вона вела її, Матір Господа на­шого, протягом усього життя. Святу волю Божу Вона завжди й виконува­ла. Духовним наставником у цьому було Святе Письмо, Слово Боже. Вивчаючи його, Пречиста Діва навча­лася виховувати в Собі почуття покір­ливості волі Отця Небесного, бути Його вірною слугою: «Я — раба Гос­подня; нехай буде Мені за словом твоїм» (Лк. 1, 38), — відповідала Діва Марія Архангелові Гавриїлу, прийняв­ши від нього Благовість про народжен­ня від Неї Спасителя світу. В цих сло­вах якнайкраще була засвідчена ціл­ковита покора волі Божій та віра в здійснення незбагненного таїнства вті­лення Сина Божого. Коли Свята Діва словами Своєї покори засвідчила цю щиру віру, саме тоді й сталося найвеличніше таїнство втілення Сина Божо­го, Сина Діви, Спасителя Світу — Христа.

Воля Божа завжди доб­ра. Вона спрямована на те, щоб кож­ному з нас і всім разом допомогти осягнути «єдине на потребу» (Лк. 10, 42), що може задовольнити, наситити віруючу душу. Отже, воля Божа допо­магає нам духовно міцнішати, зрос­тати.

Кожна людина має свою власну волю, незалежну від будь-якої іншої волі. Цією волею керує свідомість лю­дини. Належно розвинена свідомість людини спрямовує її волю на істинну дорогу. Отже, наша доб­ра воля, якщо вона дійсно така, тобто зовсім непричетна до будь-яких лука­вих намірів і цілей, духовно зустрічає всеблагу Божу волю, наближається, прямує до неї. Таким чином свобідна воля людини, з радістю схиляючись перед премудрою і всесвятою волею Божою, набуває певного звеличення й довершеності, стає справді доброю.

Пресвята Діва Марія настільки роз­винула Свою духовну свідомість, що її воля стала мовби єдиною із всеблагою Божою волею. Завдяки великій силі власного духу Пречиста при по­стійній благодатній допомозі Божій досягнула високого рівня доверше­ності, такого духовного стану, коли її душа стала вільною від усякого гріха. Отже, дорогі, Пресвята Діва Марія досягла найвищої вершини святості постійним і діяльним прагненням очи­щати Свою душу від усякої гріховної скверни. Не думайте, що таке праг­нення було тільки їй одній притаман­не. Ні! Кожен з нас повинен розвивати в собі таке прагнення душевної чисто­ти, якщо ми шануємо своє християн­ське ім’я. На жаль, майже загальне лихо багатьох з нас полягає в тому, що наші прагнення такого роду зде­більшого залишаються тільки добрими намірами, бажаннями, не переходять у добродіяння, а тому й не дають ба­жаних наслідків.

Пресвята Діва Марія, виховуючи в Своїй душі численні чесноти, сподоби­лася при благодатній допомозі Господ­ній осягнути найвеличніші з них — мир та любов — і духовно поєдналася з Господом. День її народження Свя­та Церква йменує днем Господнім і закликає нас радіти. І ми в своїй піднесеній свідо­мості теж відчуваємо нинішній святко­вий заклик Святої Церкви: «Цей день Господній: радуйтеся, люди!». Амінь.

Газета "Успенська вежа" № 9, 2017