Святі мученики Євлампій і Євлампія, рідні брат і сестра, жили на початку IV століття в місті Нікомидії. Прочитавши указ імператора Максиміана про засудження кожного християнина на смертну кару, Євлампій обурився, тому що імператор замість боротьби з ворогами озброюється проти своїх підданих.
Тоді юнака повели на суд і зажадали зречення від християнської віри. За відмову Євлампія спочатку катували, а потім поклали на розпечений залізний одр. Раптово святий мученик виявив бажання відвідати язичницький храм. Судді зраділи, думаючи, що зломили дух юного християнина. У поганському храмі під іменем Марса, святий вигукнув: “Іменем Господа Ісуса Христа наказую тобі, німому та бездушному ідолові, впади на землю і перетворися на прах!”. Ідол з гуркотом звалився на землю. Народ , що побачив це здивувався і багато з них увірували в Христа. В цей час сестра святого – Євлампія з’явилася перед суддями і оголосила, що вона теж християнка, а Євлампій підбадьорював сестру. Після жорстоких катувань, мучеників вкинули до розжареної печі, але Господь і від вогню зберіг їх. Врешті, братові відтяли голову, а сестра померла в муках.
