У тяжкий для України час, захід розпочався соборним молебнем за мир і спокій в України. Прибули представники із усіх 24-х парафій УАПЦ у м. Львові. Молитву до Всевишнього за мир прочитав митрополит Львівський Макарій.
«Християнство – це релігія миру і любові. Бог, подаючи 10 заповідей Мойсею застерігав не робити зла, любити і шанувати Його творіння, формував найбільші цінності людства. Водночас із заповідей любові ми вчимо своїх ближніх як потрібно ставитися до Бога та до оточуючого середовища. Із перших століть християнство є гнаним – чи у військові буревії чи в мирний період розвитку: епоха часу ставить перед Христовою церквою нові реалії. За два тисячоліття від народження Спасителя, Христова церква нараховує сотні тисяч мучеників за віру. Навіть у сучасності ми бачимо, як людей переслідують за те, що не зраджують Віри, тримаються ідеалів любові і миру. Українська земля зрошена кровю, кровю мучеників за Україну, кровю за віру. Найжахливішим у новітній історії України є 1930-ті роки. Це є найтрагічніші роки для УАПЦ. Весь єпископат, а це більше 30 єпископів, архиєпископів та митрополитів, декілька тисяч священиків та десятки тисяч вірних – весь цвіт українців, свідомих православних християн залишили світ мученицькою смертю. Сьогодні ми вшановуємо 150-ту річницю з дня народження Митрополита Василя Липківського – першого митрополита УАПЦ, саме як філосова, церковного і громадського діяча. Адже завдяки цій людині, яка зуміла об’єднати мільйони українців, тисячі інтелектуального, культурного бомонду України ми відчули духовну незалежність, виражену в Українській автокефальній православній церкві. » - зазначив у своєму слові Митрополит Львівський Макарій.
Ознайомив присутніх із життєвим шляхом Владики Василія вихованець Львівської духовної семінарії Ярослав Дзюпин.
У своєму слові настоятель Успенської церкви м. Львова прот. Ігор Бурмило зазначив роль Владики Василія у розбудові свідомості українського населення, зосередив увагу на простоті та харизмі митрополита. Також було проаналізовано шлях до виходу із ізоляції українського православного руху протягом XVII-XX cтоліть.
Кость Маркович, викладач Львівської академії мистецтв продекламував для присутніх вірш, присвячений Владиці Василію. Музичною стороною вечір пам’яті супроводжував хор Львівського ставропігійного братства св. ап. Андрія Первозваного.
Продовжив пам’ятний захід Голова Львівського ставропігійного Братства св. ап. Андрія Первозваного Володимир Харко, який присвятив свою доповідь проповідницькому таланту митрополита. «На велике здивування староцерковників російських імперіалістів та безбожної червоної Москви, український народ почав творити нове життя. В Україні почав відроджуватися першохристиянський апостольський дух, який приніс у Київ святий апостол Андрій Первозваний. Не минуло і трьох років, як УАПЦ мала вже 31 єпископа, понад 2500 священиків та понад 2000 парафій» - зазначив п. Володимир. Велику увагу у доповіді було присвячено із ролі Тараса Шевченка у працях Владики Василія: «Згадуючи заповіти великого кобзаря Тараса Шевченка, митрополит заповідав від себе: потрібно не тільки молитися за рідну Церкву..., але і щиро працювати на її користь, захищати її від ворогів, благовістити про неї своєму народові, і цим не тільки свою душу, а й душу і життя свого народу спасати».