І сам карантин, і процес поступового виходу з нього, відновлення тієї, колись звичної життєдіяльності людей, яку тимчасово втратили через вимушені обмеження у зв’язку з пандемією – привід для осмислення. Чому так сталося, чи могло бути інакше, що робити далі?[more]
Є люди, які ворожать, передбачають майбутнє, але притім є віруючими, ходять до церкви і моляться, використовують християнські атрибути – хрест, ікони, свічки, молитви. Ми розпитали о. Василя Луцишина, ректора Львівської духовної семінарії ПЦУ та о. Артемія Бабленюка, клірика Свято-Покровського катедрального собору (м. Львів) ПЦУ про те, як ставиться церква до ворожіння загалом і...[more]
Простіть мені, люди добрі, бо грішна я людина. Прости мені, Божемилостивий, бо немає того гріха, якого б я не вчинив. Грішна я людина і гріх мійє завжди переді мною. Але, як то не дивно, гріх не перекриває життя. Можливотому, що розкаяний. Можливо тому, що Господь попереду. Але вчасна пам'ятьпро гріхи, які вчинив сам, не дають мені можливості засуджувати іншу людину,а...[more]
Газета "Успенська вежа", № 11 (2017) Було це ранньою весною 1933 року в місті Ромни Сумської області. Мені було вісім років, а моєму братові п‘ять. Був голод. Тільки залізничникам давали хліб. Мій батько і мамина сестра Ната, яка жила з нами, працювали на залізниці, отож отримували хліб на двох працюючих, тому ми мали що їсти. Частину хліба міняли на молоко,...[more]
Митр. прот. Юрій ТОЛОЧНИЙ, храм Святого рівноапостольного князя Володимира Великого, смт. Красне Буського деканату Львівської єпархії УАПЦ [more]
Отець Ростислав ЧАБАН, церква Різдва Пресвятої Богородиці, м. Львів, Кривчиці [more]
