Вибрана з усіх родів Божа Мати – Царице Неба і землі, Тобі, що освятила рід людський приходом до нас через народження Своє, ми, раби Твої, благоговійні пісні приносимо, Богородице. А Ти, прийшовши потішити і спасти, від усяких бід охорони нас, що співаємо Тобі: Радуйся, Пречиста, що світ весь Різдвом Своїм звеселила Ти (Кондак 1)
Cьогодні народилася Та, що єдина в світі сподобилася великої Божої ласки бути Матір’ю Спасителя світу, Господа нашого Ісуса Христа.
Батьки новонародженої були людьми високого благочестя. Вони зміцнювали свою віру в Бога постійною молитвою, побожною надією та щирим виконанням заповідей Божих.
Праведні Йоаким і Анна жили в галилейському місті Назареті. Йоаким походив з роду Давидового, Анна — зі священичого роду Ааронового. Вони дожили до глибокої старості, але не мали дітей. Тяжко сумуючи, побожне подружжя завжди молилося, щоб Господь дарував їм дитину, як колись Авраамові та Саррі. Іудеї вважали бездітність Божою карою за гріхи. Одного разу Йоаким прийшов до храму, щоб принести, з усіма, жертву, і став серед тих, що мають дітей. Первосвященик нагадав йому, що він не має права тут стояти, бо бездітний. З соромом і зі скорботою в серці вийшов праведний старець із храму і пішов, але не додому, а в пустиню. Він почав суворо постити й щиро молитися. І в устах праведної Анни не стихала молитва благань до Господа. І тоді з'явився в саду Ангел Господній, який промовив: «Анно, Бог почув молитву твою: ти зачнеш і народиш, і буде славний у всьому світі рід твій». Таке ж бачення було і Якиму. Він поспішив додому, обіцяючи принести в жертву десять овець, дванадцять тельців і сто козлів.
Із сльозами подяки тепер складали свої молитви святі праведники і прославляли Боже милосердя. Коли ж народилась провіщена Богом дитина, вони дали Їй ім’я Марія. Із народженням цієї Дитини здійснилось не тільки Боже змилування над Її батьками, але й Боже піклування над усіма людьми. Тож і Свята Церква наша запевняє своїх вірних, що «сьогодні народився початок нашого спасіння, бо провіщена від древніх родів народжується Мати і Діва, і Богоприймальниця від неплідної народжується» (стих, на литії).
У народженні Пресвятої Діви Марії яскраво виявилася премудра воля Божа. Вона вела її, Матір Господа нашого, протягом усього життя. Святу волю Божу Вона завжди й виконувала. Духовним наставником у цьому було Святе Письмо, Слово Боже. Вивчаючи його, Пречиста Діва навчалася виховувати в Собі почуття покірливості волі Отця Небесного, бути Його вірною слугою: «Я — раба Господня; нехай буде Мені за словом твоїм» (Лк. 1, 38), — відповідала Діва Марія Архангелові Гавриїлу, прийнявши від нього Благовість про народження від Неї Спасителя світу. В цих словах якнайкраще була засвідчена цілковита покора волі Божій та віра в здійснення незбагненного таїнства втілення Сина Божого. Коли Свята Діва словами Своєї покори засвідчила цю щиру віру, саме тоді й сталося найвеличніше таїнство втілення Сина Божого, Сина Діви, Спасителя Світу — Христа.
Воля Божа завжди добра. Вона спрямована на те, щоб кожному з нас і всім разом допомогти осягнути «єдине на потребу» (Лк. 10, 42), що може задовольнити, наситити віруючу душу. Отже, воля Божа допомагає нам духовно міцнішати, зростати.
Кожна людина має свою власну волю, незалежну від будь-якої іншої волі. Цією волею керує свідомість людини. Належно розвинена свідомість людини спрямовує її волю на істинну дорогу. Отже, наша добра воля, якщо вона дійсно така, тобто зовсім непричетна до будь-яких лукавих намірів і цілей, духовно зустрічає всеблагу Божу волю, наближається, прямує до неї. Таким чином свобідна воля людини, з радістю схиляючись перед премудрою і всесвятою волею Божою, набуває певного звеличення й довершеності, стає справді доброю.
Пресвята Діва Марія настільки розвинула Свою духовну свідомість, що її воля стала мовби єдиною із всеблагою Божою волею. Завдяки великій силі власного духу Пречиста при постійній благодатній допомозі Божій досягнула високого рівня довершеності, такого духовного стану, коли її душа стала вільною від усякого гріха. Отже, дорогі, Пресвята Діва Марія досягла найвищої вершини святості постійним і діяльним прагненням очищати Свою душу від усякої гріховної скверни. Не думайте, що таке прагнення було тільки їй одній притаманне. Ні! Кожен з нас повинен розвивати в собі таке прагнення душевної чистоти, якщо ми шануємо своє християнське ім’я. На жаль, майже загальне лихо багатьох з нас полягає в тому, що наші прагнення такого роду здебільшого залишаються тільки добрими намірами, бажаннями, не переходять у добродіяння, а тому й не дають бажаних наслідків.
Пресвята Діва Марія, виховуючи в Своїй душі численні чесноти, сподобилася при благодатній допомозі Господній осягнути найвеличніші з них — мир та любов — і духовно поєдналася з Господом. День її народження Свята Церква йменує днем Господнім і закликає нас радіти. І ми в своїй піднесеній свідомості теж відчуваємо нинішній святковий заклик Святої Церкви: «Цей день Господній: радуйтеся, люди!». Амінь.
Газета "Успенська вежа" № 9, 2017
